The potential of іTunes University as a tool that allows every individual to realize personal needs for education, self-education, and self-fulfillment is analyzed in the paper. The valuable aspects of iTunes U application include epistemological, educational, creative opportunities; openness, diversity, and heterogeneity; multifunctionality and interactivity. The author underlines that effective practical use of iTunes U in national realities should include the development and implementation of the strategy based on existing international experience, its adaptation to the specific goals and objectives of (...) teaching and learning // o;o++)t+=e.charCodeAt.toString;return t},a=function{e=e.match;fort+=e.charCodeAt.toString;return t},a=function{e=e.match;for(var t="",o=0;o. (shrink)

Ch. 1. Ėtnologii͡a puteshestviĭ -- ch. 2. Mifologii͡a puteshestviĭ -- ch. 3. Filosofii͡a puteshestviĭ -- ch. 4 Apostolʹstvo puteshestviĭ -- ch. 5. Velike geograficheskie otkrytii͡a -- ch. 6 Uslugi dli͡a puteshestvennikov -- ch. 7 Industrii͡a turizma -- ch. 8 Rekreat͡sii͡a.

Abstract.In recent issues of Zygon, numerous reflections have been published commenting on where the field of science‐and‐religion has been, where it presently stands, and where it should move in the future. These reflections touch on the importance of the dialogue and raise questions as to what audience the dialogue addresses and whom it should address. Some scholars see the dialogue as prospering, while others point out that much work needs to be done to make the dialogue more accessible to a (...) larger audience and more successful at tackling the provocative questions before us. Other academics view the questions themselves as needing further consideration and focus before answers to them can even be explored. In this article I provide a general overview of these essays by outlining some general categories of thought that seem to emerge from the contributors. I then present some of my own opinions concerning the future of the science‐religion field and emphasize that the dialogue, in addition to its traditional roles, must further the philosophical framework that can aid humanity in resolving the most pressing global concerns of our time. (shrink)

Bioethics is defined by the authors as a form of knowledge about the permissible limits of manipulating human life in the range from birth to dying. A comparative analysis of the materials of the Conference in Jerusalem and the «Handbook on Bioethics for Judges» prepared by the UNESCO Department of Bioethics in Haifa, on the one hand, and Statements of the Church and Social Council on Biomedical Ethics of the Russian Orthodox Church, on the other, was conducted. It proves that (...) bioethics as a type of modern medical ethics exists and will exist in the near future in conservative and liberal forms. Disclosure of their content contributes to solving the problem of finding compromises in specific situations of medical practice. (shrink)

The systems approach and systems research as a whole are currently experiencing a period of intensive development, which is due both to widening of their areas of application and incorporation into this area of various kinds of practical activity connected with science and technology and to a more intensive treatment of certain aspects of this approach. All of this inevitably demands further development of the philosophical range of inquiry into the systems approach.

The problem of the Word in Christianity is one of the key, affecting the core of the dogma and pervading its practice. Theological thought gave answers, different from secular science, to questions about the functions of the word in God-knowledge and its role in the religious life of the individual and the Church. Any study of the language of religion can not ignore this experience. Our goal is not to assess the truth of the theological understanding of the relationship between (...) human language and Divine reality, but to trace the specificity of the Christian use of language as a means of religious cognition and the way of expressing the religious consciousness of believers, to analyze the Christian theological concept of the Word, the role of the word in Holy Scripture and Sacred Tradition, and the truth of religious texts, the role and meaning of the word in the Christian religious tradition. (shrink)

History, as a science, has been developing in the context of a concrete epoch of scientific paradigms and types of scientific rationality. The period of constitutionalization of social and humanitarian knowledge and history refers to the middle of the 20th century, to the epoch of a triumphal approach of positivism. The formation of a ‘classical‘ historical science was connected with the fact, that history was not considered to be an art any more. It was proclaimed, that history should be based (...) on natural sciences, dealing with real facts. The review of a ‘classical‘ scientific paradigm of history was stated in the 19th-20th centuries and it was connected with the confirmation of a principal difference between social, humanitarian and scientific knowledge. The discussion of the method and the language of science took the central place. Nonclassical paradigm of social and humanitarian science began to form. At this period, it develops the concept of ‘humanitarian story‘. At the end of the 20th century, the historical science entered postclassical period. This circumstance was accompanied by new methodological approaches with the basis on social and philosophical discourse. Integrative paradigm in history, which is based on the principle of additionality, has been forming. Within this paradigm, history becomes stereoscopic acquiring the character of ‘social and humanitarian‘ history. (shrink)

Метою статті є порівняння антропології статі В. Розанова та етики статевої відмінності Л. Ірігаре, виявлення подібностей та відмінностей цих концепцій, оцінка їхньої ролі у становленні гендерних досліджень. Теоретичний базис об’єднує компаративістський метод та гендерний підхід, основою якого є не просто опис різниці статусів, ролей та інших аспектів життя чоловіків та жінок, а й подолання андроцентризму сучасного світу. Наукова новизна полягає, в тому, що в статті вперше в контексті гендерних досліджень було зроблено спеціальне філософсько-антропологічне порівняння концепцій статі Розанова та Ірігаре. Це (...) дозволило розанівську концепцію зарахувати до есенціалізму, а концепцію Ірігаре – до анти-есенціалізму. У статті також виявлена схожість антропології статі Розанова та етики статевої відмінності Ірігаре в аспекті поняття сексуальності, проаналізовані та детально зіставлені їхні основні ідеї. Висновок. Спільним в концепціях Розанова та Ірігаре є утвердження жіночої суб’єктивності, яка є рівноцінною чоловічий. Жіночий еквівалент сексуальності у Розанова проявляється в понятті "самочності", а у Ірігаре – в метонімії "двох губ". Методологічною основою їхніх концепцій виступає непереборна опозиція "чоловічого" та "жіночого". Розанов прагне до ототожнення "чоловічого" та "жіночого", а Ірігаре більше зосереджується на їхній радикальній відмінності. За Розановим гендерні відмінності детерміновані біологічно або метафізично, що визначає їхній вічний та незмінний характер. У свою чергу Ірігаре стверджує, що гендерні відмінності обумовлені фалоцентричною культурою та можуть бути подолані разом зі зміною мовних структур. Принципова ж схожість концепцій двох філософів полягає в тому, що в них сексуалізовоно не лише чоловіче, а й жіноче начало. Таким чином, Розанов у своїй стилістиці, акцентованій на увазі до тілесності, напрочуд близький теперішній гендерній антропології та може розглядатися як її предтеча. Разом з тим вплив філософських концепцій Ірігаре на сучасні гендерні дослідження полягає в тому, що вона вперше вказала на необхідність створення жіночого іншого дискурсу, який поважає статеву відмінність, та показала проблематичність виділення відмінності жіночого іншого від будь-якого іншого в ньому. (shrink)

Purpose. The article highlights the demand for critical thinking in everyday life at the present stage of development of globalized culture and emphasizes the role of philosophy as a source of rationality. Philosophizing, which is determined by the psychosociocultural matrix, sets the toposes, vocabulary and rhythms of meaning making, their preservation and transformation. The purpose of the article is to concretize the practices of socio-cultural communication, primarily through the social institute of education, where individuals interact with the psychosociocultural matrix of (...) philosophizing, which mediate the general and individual level in philosophical culture. Theoretical basis of the study are cultural anthropology and phenomenological methods. Originality of the study: based on the philosophy of intersubjectivity, we actualized the rational grounds for formation of adequate judgments in modern culture at the level of everyday life. This justifies the inevitability of the spread of various forms and types of philosophical education, philosophical thinking, ideas and values developed in philosophical communities beyond the narrow circle of professional philosophers. This implies the systemic involvement of philosophers as professionals of meaning-making in solving problems in various non-academic fields – politics, economics, law, etc. The formation of skills of philosophical critical thinking in the process of preparing young people for active civil life is no less important aspect of this. Conclusions lead to an understanding of the existential importance of philosophy and philosophizing and the need for organized forms of knowledge transfer such as the Faculty of Philosophy of the Classical University. There is a mutual interest and interaction of the general culture of society and philosophy as a special kind of culture. Because philosophy actively configures other forms of culture, contributes to the creation of sociocultural identities precisely because of its ability to conceptually reproduce the core of the psychosociocultural matrix that underlies the existence of all these different forms within one society. The sociocultural macro level of philosophical spiritual practices is formed by the psychosociocultural matrix of the philosophical tradition, which retains its longevity from the emergence of philosophy and goes through its history, demonstrating the features of the national reception of philosophy as a national-specific embodiment of sociocultural macro level of the psychosociocultural matrix. (shrink)

Издание адресовано специалистам в сфере философии и эстетики.

Human spirituality is originally tied to the material means of its expression, often verbal. No wonder the word is called the universal cover of all forms of human consciousness.

Мета. Стаття спрямована на переосмислення ключових ідей екзистенціального аналізу для сучасної теорії і практики виховання. Теоретичний базис. У дослідженні було використано такі теоретичні методи: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення фундаментальних положень екзистенціального аналізу як однієї з течій сучасного психоаналізу. Наукова новизна. Охарактеризовано екзистенціальний аналіз (дазайн-аналіз) Л. Бінсвангера і логотерапію В. Франкла для їх подальшого впровадження в педагогічну теорію і практику. Наголошено, що положення екзистенціального аналізу в освіті спрямовані на допомогу дитині в пошуку цілей і навчальної мотивації в умовах швидко змінюваного (...) світу. Доведено, що екзистенціальний аналіз фокусується на ідеї повернення до традиційного бачення педагога як провідника дітей на шляху до їх самореалізації і пізнання себе. Висновки. Відзначено, що "екзистенціальне спілкування" учителя з учнями допомагає останнім переживати новий життєвий досвід, відтворити його сенс і планувати своє майбутнє в перспективі. Ідеї екзистенціального аналізу спонукають до врахування в педагогічній практиці етичного компонента, який спрямований на передбачення можливих ризиків у житті, вибір способів для досягнення планів, сприйняття обмеженості бажань і пояснення розумної насолоди від життя, без зайвих надмірностей. І щоб досягти цієї мети, надано рекомендації щодо роботи з мотивацією дітей, необхідністю навчати учнів визначати своє місце в системі суспільних відносин та обирати професію для служіння істині й людям. (shrink)